- плотар
- -таря, ч. Св.Плотар; робітник, який працює біля плотів.
Словник Лемківскої Говірки. Пиртей П.С. . 2001.
Словник Лемківскої Говірки. Пиртей П.С. . 2001.
плотар — я/, ч. Робітник, який збиває, зв язує плоти, а також гонить їх під час сплаву … Український тлумачний словник
плотар — (той, хто готує плоти і сплавляє їх); плотогін, плотовод (той, хто сплавляє плоти) … Словник синонімів української мови
плотар — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
оснач — а/, ч., діал. Плотар … Український тлумачний словник
оснач — іменник чоловічого роду, істота плотар діал … Орфографічний словник української мови